Нові вірші українською
ПОЕТЕЯ ✦ Настя Дзюбич
Поезія некласична — про нові ракурси та питання. На цій сторінці зібрані вірші, написані мною українською з 2022 року і до сьогодні. Частина увійшла у книжку-збірку "Вірші під каштанами".
Коментарі можна лишати в кінці сторінки.
вірші 2026 року
вірші 2025 -
вірші 2024 -
вірші 2023 -
вірші 2022 -
English poems
Ти схожа на вогник
Даєш інколи прикурити
Це ж треба в житті
Так вміти горіти
Хтось обпікся і зник
А хтось звик
Що ти - вогник
І точно не станеш терпіти
З іскри спалахнеш і палаєш,
Та чи зможеш зігріти??
лютий 2026
***
Ти схожа на вогник
На білу шубу чи сіре пальто
Причепить брошку з горобини
Йде, пробирає до кісток,
Холодне стерво,
Як таку любити.
Вже і не біле, не казкове,
Все сіре, як немає сонця,
Немає сил на це чергове
Коли вже піде люта гостя?!
13.02.2026
На 3-й місяць Зими
***
Ми не довго їхали разом
Ти виходиш на наступній зупинці
Не розумілися часом,
Та однаково ми не чужинці.
Ми не довго їхали разом
Я мовчу, бо що вже тут скажеш,
Маєш долю таку чи вдачу
Як закриються двері, заплачу.
© Поетея
03.02.2026
***
На наступній зупинці
Коли відключили світло
І в трубах змерзлась вода,
Люди зібрались, не скиглять,
Смажать сніговика.
12.01.2026
Київ, -14°C
М’ясо сніговика
***
Як поцілую
Ти можеш прокинутись
Тож поки ти спиш
Я просто дивитимусь.
Стомлена бубочка пірнула у сон,
Розбудеш зарано, проснеться дракон.
© Поетея
січень 2026
***
Як поцілую
Листівка
Ти єдина шлеш мені листівки
Паперові, з маркою, як колись
Хто далеко
Ти далеко не єдина
Як справляєшся
з усім оцим? Колись!
січень 2026
***
Зимова казка
Зимова казка під Новий рік
На вулиці зранку падає сніг.
Мене переповнює радість й смішинки
Коли за вікном кружляють сніжинки.
Засніжена тиша без шуму і пилу
Стає спокійніше, чисто на диво
Повітрям морозним наповнюю груди
І сніг під ногами рипить звідусюди.
Сповільнюю темп, крутиться в голові,
Як падаючи сніг продовжує йти...
З морозу в тепло повернутись до хати
Під ковдру важку залізти і спати.
Весна прийде навіть якщо не чекати,
Цьогоріч зима не дає нудьгувати.
© Поетея
31.12.2025-06.01.2026
***
вірші 2025 року
Плюс мінус ноль
Знову дощ, а міг бути сніг
Може треба якийсь пароль?
Щоб зима настала як слід
Ця різниця плюс мінус ноль.
Знову дощ, а міг бути сніг
Все обійшлось
Якби ж тільки встиг
Ти стільки разів
Проходив повз них
Голодних і злих.
Буревій стих?
Схоже, що ні,
Всюди знову дощить.
***
Знову дощ
Коли вже той сніг
Вкриє все білим
Бо сірий набрид
Ти не хотів
Тепер нова роль
У дощ чи сніг
Плюс мінус ноль.
07.12.2025
*листопад і перша половина грудня були дощовими, сірими, а так хотілось першого снігу. Що ж, потім навалило і заморозило як слід ))
Батькам геймерів
Домашнє вогнище гори
В батьків на серці латка
Хай світ іде під три чорти
Коли у сина катка.
'2025
***
* катка - це такий раунд у культовій комп'ютерній грі Counter Strike (CS), який не можна перервати у будь-який момент без втрати чогось важливого.
Зірки
В нічне небо дивлюсь на зірки,
З тих світів хто нас може покликати?
А як справді це просто дірки?
У коробці, щоб ми могли дихати.
© Поетея
‘2025
***
Із вищих світів
От що ви тут забули
Істоти із вищих світів?
Наше сьогодні - це ваше минуле
Нам цього не прийнять, не змінить.
Чи зможете ви повернутись?
Чи залишитесь тут до весни?
Як би до вас доторкнутись,
Чи ви такі самі як ми?
Вищі світи вимирають,
Нам ніяк не підвестись з колін:
Нас то тут, то там пригинають,
Неприємно, коли це роблять свої.
***
Нас у вищих світах не чекають.
Чи розбіглися б ми хто куди?
В рукавицях у клітці тримають,
Дражнячи, цькуючи на своїх.
Краще тут буть людиной - лякають -
Ніж отам ніким і нічим.
В нічне небо дивлюсь на зірки,
З тих світів хто нас може покликати?
А як справді це просто дірки?
У коробці, щоб ми могли дихати.
© Поетея
‘2025
Надіслати прогноз погоди
Всюди опади, зливи і грози
Погоди невтішні прогнози
Край вітрів, що зриваються й свищуть
Виривають з корінням і нищать.
Забули, як гуляти нормально
Тож плани строіти марно.
Коли вже в телеграмі напишуть:
- Сьогодні нарешті безхмарно.
По всім містам і містечкам
Ходити-гуляти безпечно.
16.10-02.12.2025
***
Якщо слова - це насінини
Найкращі вірші
Ставали піснями
Не всі думки
Можна озвучить словами
Якщо слова - це насінини
То що робити з бур'янами?
Що лишеться лише між нами?
Що сіємо собі для щастя?
Якщо слова - це насінини
Давай садити щось прекрасне
© Поетея
‘2025
***
Наодинці
Я не хочу засинати наодинці
На таке ніхто не заслужив
Аби хто не гладив би по спинці
Аби хто зі мною не прожив.
© Поетея
20.10.2025
***
Людолови
Людолови, ну чого ви?
Пхаєте людей у буси
Відібравши телефони
Людолови, ви ще люди
Чи вже повністю потвори?
Не звертайте на систему
Постанови нереальні
А реальні дядьки й хлопці
Кому дивитеся в очі
Як на здобич
Є в вас бонус за старання
У країні, де відкрите полювання?
Людолови, ви за кого?
За поганців чи за свого?
Чи лишилось щось людського
В ваших головах і серці?
‘жовтень 2025
***
Що творять китайці
Китайці побили свій же рекорд
Шикарне дрон-шоу у небі
Шістнадцять тисяч дронів і код
Виробляли красу з феєрверків.
Замовник вирішує буде яким
Нестиме заряд вибухівки
Хто вкаже, чи буде цей дрон бойовим
Чи нестиме він радість й посилки.
12.10.2025
***
Третій тайм
Навіщо вони це роблять
Постійно себе питаю
На тренуваннях пітніють
Щоб згуртуватись у зграю?
На полі себе добивають
Для чого?
Бо "поки живу я граю"?
Не факт. Та здогадку маю:
Після двох обов’язкових
Є надпотужний третій тайм.
© Поетея
11.10.2025
#регбі * третій тайм - в регбі неофіціна частина спілкування після матчу, який складається з двох таймів
***
Ранок
Скінчилась ніч.
Відбій тривоги
Всі, хто чекали розійшлись
Від голови втомились ноги
Як світ втомився від дурниць.
© Поетея
11.10.2025
***
Спадкоємиці
Найбагатші жінки світу -
Спадкоємиці
Не дослідниці, не письменниці
Спадкоємиці
Концернів, заводів, престолів…
А ти - спадкоємиця
Страху і втоми.
© Поетея
'2025
***
* Forbes: спадкоємиці L'Oréal, Walmart, Mars і т.п... дістали компанії в спадок від батьків або при розлученні.
** епігенетика відкрила, сильний страх може передаватися нащадкам
Справи на осінь
На осінь маю дійсно важливі справи
Дивитись, як колір змінює листя
І грає на сонці теплими барвами.
Дивитись, як після дощу стає чисто,
Як небо затягнеться сірими хмарами,
Й шипшина зріє посеред міста.
І вітер зриває всі мої плани.
© Поетея
10.10.2025
***
Левретка вдягнула светра
Левретка вдягнула светра
Поспішає з-поміж перехожих
На горобців змерзлих схожих
Щось знову хмариться з неба:
- Нащо це все мені треба!
Я вся змерзлася в області талії,
Поверніть мене до Італії!
© Поетея
07.10.2025
***
* Левретка, або Італійський грейхаунд, — це одна з найелегантніших і витончених порід собак, була популярна в Італії ще в XVI столітті.
Під дощем без парасольок
Ми гуляли під дощем
Без парасольок
Ти казала, що
Любиш дощ.
Пройшли повз вибиті вікна
Й квартири, зруйновані вщент,
Та чесно, наче вже й звикли,
Як у фасаді відсутній фрагмент.
Ти пішла вже на третє коло
Я пас, лиш дивуюся вкотре
Ти кажеш, що віриш і скоро
Скінчиться, і все буде добре,
Як нам не урветься терпець, -
Я маю надію, і трохи боюся,
Аби не був більший піздець.
05.09.2025
***
Після літа 2025
Відцвіла шовковиця на околицях
І смарагдове небо сіріє
У нові шпалери не забити цвях
Почекаю півроку, забию.
05.09.2025
***
Про окуляри від сонця
Щоб етикет лишався силою
Як не приховуєш фінгали
Коли вітаєшся з людиною
Знімай від сонця окуляри.
05.09.2025
***
Розслабились
Якось ми трохи розслабились
І знов моє місто не спить
Сховались, зсередини зжалися
Бо не знаєш, куди прилетить.
28.08.2025
© Поетея
***
Зустріч на Алясці
Світ наче завмер чекаючи
Навіть найбільші скептики
Десь в глибині сподіваючись
А раптом щось таки зміниться.
І знову нічого не сталося
І знов ні про що не домовились
Та визнаю, хоч не віриться
Здається лід таки тронувся.
15-18.08.2025
***
Качкам не стати лебедями
Качок все більше в центрі міста
Їх сильно тягне в ресторани
Їх бачать і сміються діти
- Дивиcь, що сталося з губами!
Притягне погляд, як магніти,
І лізуть вгору брови в мами
І тато скаже мамі стиха:
- Качкам не стати лебедями.
© Поетея
12.08.2025
***
Розумникам
Краще не бути дуже розумними
Генії часто сходять із розуму
Сюжети для драм, особисті трагедії
Історії геніїв наводять на роздуми
Що краще не бути занадто розумними
Хіба що наглішим бути трохи скромнішими
Але це не працює,
Бо скромність - це вроджене,
Як колір очей, темперамент і звивини.
серпень 2025
***
Що залишиться у матері?
Що залишиться у матері?
Тільки сльози, тільки фотографії.
16.06.2025
***
***
Тепла квітнева ніч
В темряві пахне бузок
Під завивання й виття
Поспішаємо до укриття.
25.04.2025
Хай собі малює
Хай собі малює
Хай собі пише
Хай собі біжить
І здеколи нехай радіє
Що може так собі
Дозволить жить.
19.03.2025
© Поетея
***
Друзі - це розкіш
Ми всі з роками
Їх втрачаєм
Та не одразу помічаєм
Своїх довкола
Коло спілкування
Коли у дружбі постає питання
Лишитись чи піти
Друзі – це вже розкіш
Після тридцяти.
Без дивних знайомих
Ким би ти став?
Бо друзі – це плем’я
Яке ти обрав.
04.03.2025
© Поетея
***
Цікава стаття була на bbc про дослідження: «Соціальні зв'язки або їх відсутність відіграють більшу роль у здоров'ї людей, ніж споживання алкоголю, фізичні вправи, індекс маси тіла та забруднення повітря». Близькими за впливом були лише наслідки паління. […] Наші соціальні навички схожі на м'язи. Що більше ми їх використовуємо, то сильніше вони стають.»
Це все, що є
Це все, що є
Це все, що маю
На тебе зла я не тримаю.
Це все, що є
Це все, що знаю
Щось неминуче забуваю
І щось чекаю від життя тікаю.
До тебе я не завітаю,
І не запрошую у гості.
Не вберегтися від падінь
Мій час - це простір
Для розвитку умінь.
Розширюю кордони
Своїх я володінь…
лютий 2025
***
Дикунка
У часи до перших казок
Коли ми довбали мозок з кісток
Коли не з’явилась ще думка
У племені жила дикунка.
Їй не треба було на роботу
Й не було цих нагальних справ
Не треба голову мити щоранку
Вітер в волоссі і запахи трав.
Ні роботи тобі, ні школи
Ні пилюки, ні посуду гори
І щодня небезпека пригоди
Ти - дикунка, дитя природи.
***
Що змінилось?
Як дійшли ми до згоди?
Мовчазної за згодою змови?
До безрадості в тобі й негоди
Що вирує в тобі від щоденної втоми.
Нема сил на роботі, ні вдома,
Замість жартів підняті брови.
Де сховалась дикунка? Її я не бачу
Лише дьоргану жінку у хащах
Вимог, стандартів, моди і норм.
Дикунка сховалась.
З’явився дракон.
14.01.2025
Твій голос
Я рада почути
Твій голос веселий
Як колись
Що скинув з тебе десятки років
У колі друзів
Твій сміх дзвенить
І навіть деколи грохоче
Без друзів жити
Хто захоче
Але чому тоді живем
І рідко, рідко, дуже рідко
На повні груди дихаєм
І з друзями регочем.
03.01.2025
***
Зелені
Зелені дерева, зелені кущі.
"Зелені" "володарі" цієї Землі
Злетіли так стрімко, винищуючи
І дикі степи, і зелені гаї.
Все менше зеленого стає на мапі,
Бо відступають зелені ліси.
Чекати? Не стане куди відступати
Допоки не прийде розумний ШІ.
Чи зможе він щось поміняти?
Чи зникнуть не тільки ліси?...
січень 2025
***
вірші 2024 року
Що сказати
Я не знаю,
Що тобі сказати
Що сказати можна про таке.
Що доречно?
Краще промовчати?
І покласти руку на плече.
Якби нас навчили,
Що казати
Коли біль і смуток роздира.
Ми не знаємо,
Насправді, що сказати,
Як підтримати,
Чи можуть це слова…
грудень 2024
***
Бідний кіт
Бідний кіт сумує біля миски
Коли у тебе вкрали цілий світ
Тобі лишається лиш спати, їсти
І думати, а що там на обід.
Годинами вдивлятися в вікно
На небо, вулицю, як у кіно,
Товстішати від ситого буття,
Бо це ніяк не назовеш Життям.
І все те саме з року в рік
The same shit, the same shit.
грудень 2024
***
Облиш цукерку
Облиш цукерку
Я ж тебе люблю
Іди до мене
Міцно обійму.
Не їм цукерку
Бо себе люблю.
Я — молодець!
Завжди себе хвалю.
Якби ж то.
10.12.2024
одна з ідей, чому нас тягне до солодкого окрім легких вуглеводів, це те, що ми себе не любимо, або любимо не достатньо, постійно вимагаємо щось від себе. Або від інших. Тобто цукерка як замінник любові.
Хай забуде
Для конфлікту потрібні двоє.
Хай забуде про мене горе
Хай згадають про мене друзі
Я сумую по злітній смузі
Хочу разом дивитись на море
Не боятись за щастя своє.
Хочу разом піти у гори,
Викладаючи це у сторіз.
30.11.2024
Тягнись
Тягнись поволі
Скільки стане сил
Тягнись до ніг
Тягнись до всіх.
Грудьми тягнися вгору,
Неначе за мотузку,
Хтось смикає тебе.
Тягнись до тих,
Хто бачить щось у тобі.
Тягнись!
Життя нема без болі
Немає росту без конфлікту.
осінь 2024
це я якраз зайнялась стретчінгом, і багато з експертів кажуть, що розтяжка це найкорисніше, що може бути для тіла
Баран на ягуарі
Вєчна тєма для конфлікту,
Як же ви мене дістали,
Вихованню не навчити -
Пре баран на ягуарі,
Він не може пропустити
Пішохода, що на зебрі,
Що із зеброю робити?
Білі полоси не стерти…
А можливо все інакше
Й виховання ні до чого
Бо розбещує не влада –
Наше ставлення до цього.
28.11.2024
до речі, про білі полоси - вчені остаточно визначились, що зебри чорні з білими полосами - власне як пішохідний перехід "зебра" на асфальті
Лишаться лиш тіні
У цій країні лишаться лиш тіні
Безтілі тіні ходять по краю
Коли нарешті скінчаться ці війни?!
Я не дізнаюсь, нащо я вдаю.
Вони не спинять воювати
Допоки є що відбирати
Допоки є що "захищати"
Під гаслами нести брехню.
І скільки це триватиме?
Як довго я встою?
Війна ніколи не скінчиться
Людських бажань голодний звір
Гордині й дурості сплетінь
Війна - це наша з вами тінь.
02.10.2024
Допоки
Допоки "Сонце сяє"
"Допоки пише Жадан" -
Допоки людина здатна
Написати смішний коментар.
2024
Право на помилку
Подаруй мені право на помилку
Хай не буде вона гарно впакована
По мені колись будуть ті поминки
Тож нехай буде що обговорити.
'2024
***
“Право на помилку” — це одна з базових ідей сучасної психології. ЇЇ пов'язують з розвитком, самооцінкою та стресостійкістю. Психологи розглядають помилки не як провал, а як необхідну частину навчання і росту.
Психологи також підкреслюють: “право на помилку” ≠ “ігнорування відповідальності”
Здорова формула виглядає так: Я маю право помилятися → але також беру відповідальність виправити або врахувати це.
По різні боки
Ми живемо по різні боки
Вулиці.
По різні боки того,
Що правильно.
Ми б могли притертись,
Пригнутися.
Заважає лиш почуття
Завидно.
Хоч певно що ні,
Це все
Відчуття зверхності.
осінь 2024
***
Коли тебе не запросили
Коли тебе не запросили
Коли проходить свято повз
Вдаєш байдужість ти що сили
Став курагою абрикос?
Це буде ще один твій страх
Бо без ком’юніті ніяк
Страх, що тебе не запросили
Туди, куди хотілось йти.
Коли тебе не запросили
Перед тобою два шляхи
Від серця взяти й відпустити
Чи без запрошення прийти.
жовтень 2024
***
Не раді пораді
Здебільшого насправді
Пораді ми не раді
Коли про неї не спитали
Коли по неї не прийшли
Це каже фахівець із зближення
Порада як спосіб приниження.
І дасть тобі пораду -
Не роздавай поради.
Лише про-да-вай.
осінь 2024
***
Лише перед ними
Лише перед ними
Можна стать на коліно
Щоб в очі дивитись
Не зверху, на рівні.
Як страшно завиє
Ховати в обійми
У кого є діти
Лише зрозуміє
Лишитись чи бігти
І де взяти сили
Ростити себе
В першу чергу.
***
Любити
Але не занадто,
Щоб не задавити,
Любити не щоб
в полуничному джемі облити
Любити-пізнати,
Щоб зрозуміти
Перед ким це насправді
Я встаю на коліна.
Хто ти? Дивуюсь.
Хто ти, дитино?!
'2024
Немає сенсу
Немає сенсу, це мене лякає,
Його ніде не було і нема.
Дитина не спитає
У чому сенс життя.
Історія триває
У ній нема кінця.
Хто краще набрехав
Кажуть, покаже час.
Ми живемо в історіях
Які розповідають
Про нас, про них
Історії розповідаємо
Cамі
Смішні історії -
Найкращі у ці дні.
осінь 2024
***
* "історія триває" відсилка до лекцій про Україну ам.проф. Тімоті Снайдера, де він розповідає про Щедрика.
Я посміхнулася собі
Я посміхнулася собі
- Привіт, мала, ти як?
- На дні, на глибині безодні минають тижні й дні
без сил, лише думки, а може здатись...
- Давай мала, вилазь, час звідси вибиратись.
'2024
***
Викрадачі часу
Коли дивлюсь, коли біжу
Мої викрадачі часу
Коли кричу, коли мовчу
Це все що вмію, досхочу
Хотіти більшого хочу
Я ризикну і напишу…
'2024
***
якийсь вірш-сумбур вийшов, викрадачу мого часу - це і гаджети, і додатки в них, і діти в якийсь мірі,
це і вірш-мотиваці, я ризикну і напишу... пост або книгу
Спитай мене
Спитай мене, як так.
Питай мене частіше.
Чим більше запитань,
Тим ми, чесніші?...
«Розкажи мені більше про це» -
Зі small talk класичне кліше.
Я не стану стійкіше
Якщо бити у хворе плече.
Запитання - це як повернути
Стою вперто, коли можна сісти.
Ти питаєш не щоби почути
Ти питаєш аби відповісти.
11.08.2024
* Small talk - це невимушена, легка розмова на нейтральні теми
***
Жінкам не ставлять запитань
"Жінкам не ставлять запитань"
Ефектна репліка з кіно
Я не погоджуюсь, питай
Мене кому, коли і що.
Аби уникнути вагань
І щось в цій фразі постає
"Жінкам не ставлять запитань"
А просто віддають, що є.
11.08.2024
* цю фразу каже героїня Анжеліни Джолі у фільмі "Турист" з шикарними видами Венеції, до речі фільм посередній
***
Бунтівниця
Не месниця, а бунтівниця
Дивись уважно, є різниця
Забуть сюжети з тегом #помста.
І зрозумій, ти вже доросла,
А не ображене дівча.
Зміни, а не руйнуй життя.
Якщо лиш ти не Ар'я Старк.
24.06.2024
* навіяно Osho
** Ар'я Старк - героїня з фентезі "Гри престолів"
***
Чому ми такі знервовані
Чому ми такі знервовані
Чому не можем розслабитись
Як увесь час активовані
І нема ніде кнопки "Бавитись"
Навіщо весь час страждаємо
Від сумніву, гніву й жалю
Чи весело нам, коли граємо?
Чи лише коли виграю?
Чому ми такі розлючені?
Нам брешуть про цю кляту війну.
14.06.2024
Наче й не було
Наче й не було того моря,
Ні хвиль на піску, ні прибою
Все поволі забудеться вкотре
І як хтось спер парасолю.
Знов потягнуться будні сірі
Після моря лишаться тільки
Фотки, пісок у валізі, пару історій
І трохи засмаги на тілі.
Злегка сумую, але з тобою добре
Бо ти - моє море, і в штилі, і в шторми
Хитало й кидало десь там.
Я вже хочу на океан…
липень 2024
Кава над Дніпром
Скажу, що кава над Дніпром
Вартує пхатися метром,
Де маєш злитись з натовпом.
Зручніше, все ж таки, авто.
***
Треба гуляти зранку
Поки інші гуляки сплять
Вдихати ранкову свіжість,
Радіючи, що не бомблять.
червень 2024
Хто ми, хто вони
Хто ми, хто вони
Хто чужинці, а хто ні
Хто свої, хто вороги
Хто суперники в цій грі
Завжди ділимо світи,
Де є ми, і є вони.
Як змінитись? Уяви,
Що вони - ті самі ми.
20.06.2024
роздуми після лекцій Роберта Сапольскі на ютюбі про людську природу, чому добрі люди роблять погані речі, про те, як підсвідомо обираємо своїх і чужих, і як це змінюється
Люблю з тобою прокидатись
Люблю з тобою прокидатись
І засинати теж люблю
Синонім це до слів «кохаю»,
«ich liebe dich» і «I love you».
Люблю з тобой не прикидатись
І реготати досхочу
Люблю на тебе ображатись,
Що зжер всю полуничку ту!
23.05.2024
***
Любов розквітає рідко
“Любов розквітає рідко”,
Мільйони живуть оманою
Бути героєм чи свідком?
Не всім треба бути мамою.
'2024
→ навіяно OSHO. Ошо – інд.мислитель
***
Під рожевими каштанами
Бігли перші, поспішали ми
На тривоги не зважали ми...
Ці пробіги під каштанами
На травневі, на свята ми
Зупинитись не збирались, ні.
Нащадки вікінгів
У місті на Дніпрі
Спішать постійно
Хто куди.
травень 2024
Під каштанами
Майже заздрю
Радію за тебе
Я тобі майже заздрю
Ти маєш, що треба
Для маленького щастя
Маєш трохи свободи,
Трохи самоповаги
Але дуже далеко,
Що почну забувати.
'2024
***
Місто де.генераторів
Місто, де генераторів багато
А хотілось би більше зелені
На вулиці, на балконі,
На картці та в раціоні.
16.07.2024
***
Гіркі огірки
Гіркі огірки. Огірки гіркі
Розчарування, не з’їхать з гірки
Тільки но тільки…Без бою бійки
Як в око гілки, в колеса вилки.
Скільки ще скільки
Чекати скільки?!
Зріють огірки
Скажені стигнуть…
Не зачіпай їх
Бо в пику пирснуть.
Новинами кручені
Ми стаємо
Як огірки скажені.
16.07.2024
* «скажений огірок» або огірок-пирскач поширений на берегах Середземного і Чорного морів
***
вірші 2023 року
Якщо і жить, то на морі
Якщо і жить, то на морі
І як любить, то щоденно
Бути вдячними Долі
Більшого боятись страшенно.
Як що і мати, то гідність
Вчитись і бігти, і плисти
До біса згадану рівність
Більшого завжди хотіти.
'2023
***
Є люди як комети
Є люди як комети
У них свої орбіти
Я не питаю, де ти
Я не питаю, скільки
Питаю рідко, як ти
І як далеко зараз
Не дивно, що так склалось
Що в тебе на цей раз?
Є люди як комети
У них своїх орбіти
Хочу кричати, де ти?!!!
Комету не спинити.
'2023
***
Скільки там того літа
Скільки там того літа
А скільки планів на нього...
Вдача сонцем зігріта
І трохи байдуже до всього.
'2023
***
Коли ми станемо богами
Цей світ найкращий зі світів,
Які ти можеш уявити.
Бо тут є я, і тут є ти
І ще мільйони різних видів.
Наш вид жорстокий й нищівний
Ми нищимо усе віками
Еон закінчиться людський
Коли ми станемо богами.
'2023
* еон - прибл. 25,7 тис.років
** натхнення від книги "Homo Deus За лаштунками майбутнього" Ю. Харарі
***
Якби це все не мало значення
Якби це все не мало значення
Ми не ходили б на побачення
І не дивилися б ромкоми
Не додавали б ром до коли
За романтизм прошу пробачення
Яка була б цивілізація
Якби лиш це і мало значення.
'2023
* до коли, тобто Cola (Coca-Cola)
***
Мода йде
Мода йде
І вертається з іншого боку
Висока талія,
Брови нормальні знову
Коли вже в моду животик
І боки з салом?!
Може треба комусь?
Віддам даром!
'2023
***
Хрущі
Потепліло. Сонце вийшло -
Повилазили «хрущі»
І ганяють по проспекту,
як дурні, туди-сюди.
'2023
***
Зі свічкою в руці
Я йду зі свічкою в руці
Хоч є свічки і слава Богу
Лише б не впасти за стільці
Щоб віск не падав на підлогу.
***
Я йду зі свічкою в руці
Авжеж далеко так не дійдеш
Сльозами по гладкій щоці
В блекауті непевно плинеш
І парафінові ллєш сльози
Із полум'ям на язиці
Сповільнені химерні пози
Хто йде зі свічкою в руці.
Я йду зі свічкою в руці
Щоб нести світло тим, хто поруч.
Так наче кажуть мудреці,
А я що? Я від них ліворуч
Де камінець на камінці
До мудрості мені далеко
Зі свічки гаряче в руці,
Коли даш світло, князь Електро?!
Моя частина міста спить
Ніяк не прокидається,
Приємна мить
І-і-і-і-і-і…
Світло повертається!
'2023-2024
Я бачу лише те, що треба
А бачить в темряві - це круто
Ховатись у пітьмі від себе
Я є, не знаю, чи я буду.
вірші 2022 року
Мілана в Мілані
Мілана в Мілані.
Ке бела пані!
Де добре мамі?
Місця незнані
В Мілані спека.
В Мілані камінь
Джелато треба
Боюсь негайно!
***
Хтось із Мілану
втече подалі
Кудись за Парму,
де ліс і стайні.
Натомість люди
гулять з усюди
Йдуть без розбору,
Відчути трепіт
З даху собору
Прекрасного
Міланського Дуомо.
‘2022
* che bella - ке бела – гарна
** - джелато – іт. морозиво
*** італ. Duomo di Milano
Чаклунка
Вона малює магічні кола
Найперше коло навколо себе
Вона у центрі, у центрі всього
Що є важливим за всі потреби
Вже друге коло навколо нього
Того, хто поруч, кого обрала
Хто досягає заради неї
Заради кого перебирала
А третє коло дітей довкола
Яких родила із ним з любові
Тож у нащадків щаслива доля
Допоки міцні два перші кола
***
Четверте коло батьків довкола
Кого шанує, когось й не видно
Зійшла з ікони як правда гола -
Нічого їм вона геть не винна
А п'яте коло того, що любить
Роботу й друзів, і власну справу
Яку плекає, таки не нудить
Магічні кола щоб жить яскраво
Магічні кола - не сили темні
Бути щасливою ще треба вчитися
Але знання ці не є таємні
Чаклунка знає, як пробудитися.
'2022
Хто ми без обіймів
Хто ми без обіймів
Хто без поцілунків
Кажуть, що ми сильні
Ті хто і не вірив
Нарешті вже не соромно
Нас ловлять буревії
Хтось завжди лишається
Хто ми без надії.
'2022
Кожна
Кожна твоя невдача
Це привід подумати нащо
Невдаха, якій не вдається,
І та, що такою здається.
Кожна твоя безвихідь
Кожна хвилина до сварки
Кожна за грішми женеться
І та, що такою здається.
Кожна хвилина то вибір
Кожна нещасна то доля
Щаслива жінка - сміється
І та, що такою здається.
***
Кожна на небі веселка
Кожна гроза до неї
Кожна посмішка щира
І та, що такою здається.
Кожна мить то є вічність
Кожна образа - це рани.
Рана глибока до серця
І та, що такою здається.
Кожна нова тривога
Кожна ніч без сирени
Кожна спокійна вечеря
І та, що такою здається.
Кожна з крилами мрія
Так мати над первістком б'ється.
Кожна як янгол дитина
І та, що такою здається.
Кожна варта уваги
Кожна варта любові
Кожна, що впевнена в сóбі,
І та, що такою здається.
Кожна.
'2022
Будь як вода
Лийся як вода
І змінюй форму під сосуд
Та не міняй при цьому суть.
—
Чому я злюсь?
Бо більше не радію
Бо все пішло не так
Бо ігнорую мрію.
—
То шо з нами буде далі?
Вчимося крутити педалі
***
Герой
Герой із тисячі облич
Чомусь завжди десь такий самий
Долає втрати, смуток, біль
І з друзями іде до слави
Герой із тисячей імен
Що має битись з ворогами
За стінами чи у собі
З тими, що лѝшились від мами.
Та чи потрібні нам вони?
Хіба їх довше пам'ятають?
Їх імена носять зірки
Герої не вмирають.
'2022
* натхнення книга "Тисячоликий герой"/ "The Hero with a Thousand Faces" Book by Joseph Campbell
***
Все не може бути брехнею
Все не може бути брехнею
Все і правдою бути не може
Я всією душею за неї
Та хіба це їй допоможе.
Все почуте ділити навпіл
Все, що бачиш, не вірить наосліп
Все, що сталось, вже є на мапі
Все, що станеться, не ср✴ка, а досвід.
'2022
***
Нереальна реальність
Злись, Україно, плач
Смійся, копай їм могили
Бо ти вже тертий калач
І звідки у тебе сили?!
Це якась нереальна реальність
Як таке взагалі може бути
Бо влучають крилаті ракети
Ні пробачити це, ні забути
Хтось тікає від тебе далеко
Хтось лишається вдома запекло
Ти досі воюєш і небо
Не закрили - welcome до пекла!
В світ летять світлини з війни
Посилаєм русню як Зміїний
На руїнах збудуємо стіни
Ми співаємо гімн і пісні
Віримо в ЗСУ і у мрії
Гордо скажем будь-де на Землі:
"Доброго вечора, ми з України!"
'2022
Розвиваючи впевненість
З розумних сочиться зверхність
В спортзалі пітніють для об’єму
А я розвиваю впевненість,
Щоб бачити все по-своєму.
© Поетея
13.01.2022
***
Вірші по рубрикам
Зверху сайта є меню з різними рубриками (в мобільній версії - зверху праворуч), або можна перейти за наступними лінками
***