Нові вірші




ПОЕТЕЯ ✦ Настя Дзюбич
Поезія некласична - про нові ракурси та питання. На цій сторінці зібрані вірші, написані українською з 2022 року і до сьогодні.


Зимова казка
Зимова казка під Новий рік
На вулиці зранку падає сніг.
Мене переповнює радість й смішинки
Коли за вікном кружляють сніжинки.
Засніжена тиша без шуму і пилу
Стає спокійніше, чисто на диво
Повітрям морозним наповнюю груди
І сніг під ногами рипить звідусюди.
Сповільнюю темп, крутиться в голові,
Як падаючи сніг продовжує йти...
З морозу в тепло повернутись до хати
Під ковдру важку залізти і спати.
Весна прийде навіть якщо не чекати,
Цьогоріч зима не дає нудьгувати.
© Поетея
31.12.2025-06.01.2026
***

Плюс мінус ноль
Знову дощ, а міг бути сніг
Може треба якийсь пароль?
Щоб зима настала як слід
Ця різниця плюс мінус ноль.
Знову дощ, а міг бути сніг
Все обійшлось
Якби ж тільки встиг
Ти стільки разів
Проходив повз них
Голодних і злих.
Буревій стих?
Схоже, що ні,
Всюди знову дощить.
***
Знову дощ
Коли вже той сніг
Вкриє все білим
Бо сірий набрид
Ти не хотів
Тепер нова роль
У дощ чи сніг
Плюс мінус ноль.
© Поетея
07.12.2025
Батькам геймерів
Домашнє вогнище гори
В батьків на серці латка
Хай світ іде під три чорти
Коли у сина катка.
'2025
***
* катка - це такий раунд у культовій комп'ютерній грі Counter Strike (CS), який не можна перервати у будь-який момент без втрати чогось важливого.




Хочеться спитати
От що ви тут забули
Істоти із вищих світів?
Наше сьогодні - це ваше минуле
Нам цього не прийнять, не змінить.
Чи зможете ви повернутись?
Чи залишитесь тут до весни?
Як би до вас доторкнутись,
Чи ви такі самі як ми?
Вищі світи вимирають,
Нам ніяк не підвестись з колін:
Нас то тут, то там пригинають,
Неприємно, коли це роблять свої.
Нас у вищих світах не чекають.
Чи розбіглися б ми хто куди?
В рукавицях у клітці тримають,
Дражнячи, цькуючи на своїх.
Краще тут буть людиной - лякають -
Ніж отам ніким і нічим.
В нічне небо дивлюсь на зірки,
З тих світів хто нас може покликати?
А як справді це просто дірки?
У коробці, щоб ми могли дихати.
© Поетея
‘2025
***

Надіслати прогноз погоди
Всюди опади, зливи і грози
Погоди невтішні прогнози
Край вітрів, що зриваються й свищуть
Виривають з корінням і нищать.
Забули, як гуляти нормально
Тож плани строіти марно.
Коли вже в телеграмі напишуть:
- Сьогодні нарешті безхмарно.
По всім містам і містечкам
Ходити-гуляти безпечно.
16.10-02.12.2025
***


Якщо слова - це насінини
Найкращі вірші
Ставали піснями
Не всі думки
Можна озвучить словами
Якщо слова - це насінини
То що робити з бур'янами?
Що лишеться лише між нами?
Що сіємо собі для щастя?
Якщо слова - це насінини
Давай садити щось прекрасне
© Поетея
‘2025
***
Людолови
Людолови, ну чого ви?
Пхаєте людей у буси
Відібравши телефони
Людолови, ви ще люди
Чи вже повністю потвори?
Не звертайте на систему
Постанови нереальні
А реальні дядьки й хлопці
Кому дивитеся в очі
Як на здобич
Є в вас бонус за старання
У країні, де відкрите полювання?
Людолови, ви за кого?
За поганців чи за свого?
Чи лишилось щось людського
В ваших головах і серці?
© Поетея
‘жовтень 2025


***
Що творять китайці
Китайці побили свій же рекорд
Шикарне дрон-шоу у небі
Шістнадцять тисяч дронів і код
Виробляли красу з феєрверків.
Замовник вирішує буде яким
Нестиме заряд вибухівки
Хто вкаже, чи буде цей дрон бойовим
Чи нестиме він радість й посилки.
12.10.2025
***
Третій тайм
Навіщо вони це роблять
Постійно себе питаю
На тренуваннях пітніють
Щоб згуртуватись у зграю?
На полі себе добивають
Для чого?
Бо "поки живу я граю"?
Не факт. Та здогадку маю:
Після двох обов’язкових
Є надпотужний третій тайм.
© Поетея
11.10.2025
#регбі * третій тайм - в регбі неофіціна частина спілкування після матчу, який складається з двох таймів
***
Ранок
Скінчилась ніч.
Відбій тривоги
Всі, хто чекали розійшлись
Від голови втомились ноги
Як світ втомився від дурниць.
© Поетея
11.10.2025
***


Справи на осінь
На осінь маю дійсно важливі справи
Дивитись, як колір змінює листя
І грає на сонці теплими барвами.
Дивитись, як після дощу стає чисто,
Як небо затягнеться сірими хмарами,
Й шипшина зріє посеред міста.
І вітер зриває всі мої плани.
© Поетея
10.10.2025
***
Левретка вдягнула светра
Левретка вдягнула светра
Поспішає з-поміж перехожих
На горобців змерзлих схожих
Щось знову хмариться з неба:
- Нащо це все мені треба!
Я вся змерзлася в області талії,
Поверніть мене до Італії!
© Поетея
07.10.2025
***
* Левретка, або Італійський грейхаунд, — це одна з найелегантніших і витончених порід собак, була популярна в Італії ще в XVI столітті.


Після літа 2025
Відцвіла шовковиця на околицях
І смарагдове небо сіріє
У нові шпалери не забити цвях
Почекаю півроку, забию.
05.09.2025
***
Про окуляри від сонця
Щоб етикет лишався силою
Як не приховуєш фінгали
Коли вітаєшся з людиною
Знімай від сонця окуляри.
05.09.2025
***
Розслабились
Якось ми трохи розслабились
І знов моє місто не спить
Сховались, зсередини зжалися
Бо не знаєш, куди прилетить.
28.08.2025
© Поетея
***
Зустріч на Алясці
Світ наче завмер чекаючи
Навіть найбільші скептики
Десь в глибині сподіваючись
А раптом щось таки зміниться.
І знову нічого не сталося
І знов ні про що не домовились
Та визнаю, хоч не віриться
Здається лід таки тронувся.
15-18.08.2025
***
Качкам не стати лебедями
Качок все більше в центрі міста
Їх сильно тягне в ресторани
Їх бачать і сміються діти
- Дивиcь, що сталося з губами!
Притягне погляд, як магніти,
І лізуть вгору брови в мами
І тато скаже мамі стиха:
- Качкам не стати лебедями.
© Поетея
12.08.2025
***
Розумникам
Краще не бути дуже розумними
Генії часто сходять із розуму
Сюжети для драм, особисті трагедії
Історії геніїв наводять на роздуми
Що краще не бути занадто розумними
Хіба що наглішим бути трохи скромнішими
Але це не працює,
бо скромність це вроджене
Як колір очей, темперамент і звивини.
© Поетея
серпень 2025
***
Що залишиться у матері?
Що залишиться у матері?
Тільки сльози, тільки фотографії.
16.06.2025
***

***
Тепла квітнева ніч
В темряві пахне бузок
Під завивання й виття
Поспішаємо до укриття.
25.04.2025


Хай собі малює
Хай собі малює
Хай собі пише
Хай собі біжить
І здеколи нехай радіє
Що може так собі
Дозволить жить.
19.03.2025
© Поетея
***
Право на помилку
Подаруй мені право на помилку
Хай не буде вона гарно впакована
По мені колись будуть ті поминки
Тож нехай буде що обговорити.
'2024


***
Я посміхнулася собі
Я посміхнулася собі
- Привіт, мала, ти як?
- На дні, на глибині безодні минають тижні й дні
без сил, лише думки, а може здатись...
- Давай мала, вперед, час звідси вибиратись.
'2024
***


Якщо і жить, то на морі
Якщо і жить, то на морі
І як любить, то щоденно
Бути вдячними Долі
Більшого боятись страшенно.
Як що і мати, то гідність
Вчитись і бігти, і плисти
До біса згадану рівність
Більшого завжди хотіти.
'2023
***


Є люди як комети
Є люди як комети
У них свої орбіти
Я не питаю, де ти
Я не питаю скільки
Питаю рідко як ти
І як далеко зараз
Не дивно, що так склалось
Як жити без образ?
Є люди як комети
У них своїх орбіти
Хочу кричати, де ти,
Та як тебе спинити.
'2023
***


Скільки там того літа
Скільки там того літа
А скільки планів на нього...
Вдача сонцем зігріта
І трохи байдуже до всього.
'2023
***


Найкращий зі світів
Цей світ найкращий зі світів,
Які ти можеш уявити.
Бо тут є я, і тут є ти
І ще мільйони різних видів.
Наш вид жорстокий й нищівний
Ми нищимо усе віками
Еон закінчиться людський
Коли ми станемо богами.
* еон - прибл. 25,7 тис.років
** натхнення від книги "Homo Deus За лаштунками майбутнього" Ю. Харарі
***


Якби це все не мало значення
Якби це все не мало значення
Ми не ходили б на побачення
І не дивилися б ромкоми
Не додавали б ром до коли
За романтизм прошу пробачення
Яка була б цивілізація
Якби лиш це і мало значення.
'2023
***


Зі свічкою в руці
Я йду зі свічкою в руці
Хоч є свічки і слава Богу
Лише б не впасти за стільці
Щоб віск не падав на підлогу.
***
Я йду зі свічкою в руці
Авжеж далеко так не дійдеш
Сльозами по гладкій щоці
В блекауті непевно плинеш
І парафінові ллєш сльози
Із полум'ям на язиці
Сповільнені химерні пози
Хто йде зі свічкою в руці.


Я йду зі свічкою в руці
Щоб нести світло тим, хто поруч.
Так наче кажуть мудреці,
А я що? Я від них ліворуч
Де камінець на камінці
До мудрості мені далеко
Зі свічки гаряче в руці,
Коли даш світло, князь Електро?!
Моя частина міста спить
Ніяк не прокидається,
Приємна мить
І-і-і-і-і-і…
Світло повертається!
'2023-2024
Я бачу лише те, що треба
А бачить в темряві - це круто
Ховатись у пітьмі від себе
Я є, не знаю, чи я буду.


Чаклунка
Вона малює магічні кола
Найперше коло навколо себе
Вона у центрі, у центрі всього
Що є важливим за всі потреби
Вже друге коло навколо нього
Того, хто поруч, кого обрала
Хто досягає заради неї
Заради кого перебирала
А третє коло дітей довкола
Яких родила із ним з любові
Тож у нащадків щаслива доля
Допоки міцні два перші кола
***


Четверте коло батьків довкола
Кого шанує, когось й не видно
Зійшла з ікони як правда гола -
Нічого їм вона геть не винна
А п'яте коло того, що любить
Роботу й друзів, і власну справу
Яку плекає, таки не нудить
Магічні кола щоб жить яскраво
Магічні кола - не сили темні
Бути щасливою ще треба вчитися
Але знання ці не є таємні
Чаклунка знає, як пробудитися.
'2022


Кожна
Кожна твоя невдача
Це привід подумати нащо
Невдаха, якій не вдається,
І та, що такою здається.
Кожна твоя безвихідь
Кожна хвилина до сварки
Кожна за грішми женеться
І та, що такою здається.
Кожна хвилина то вибір
Кожна нещасна то доля
Щаслива жінка - сміється
І та, що такою здається.
***


Кожна на небі веселка
Кожна гроза до неї
Кожна посмішка щира
І та, що такою здається.
Кожна мить то є вічність
Кожна образа - це рани.
Рана глибока до серця
І та, що такою здається.
Кожна нова тривога
Кожна ніч без сирени
Кожна спокійна вечеря
І та, що такою здається.


Кожна з крилами мрія
Так мати над первістком б'ється.
Кожна як янгол дитина
І та, що такою здається.
Кожна варта уваги
Кожна варта любові
Кожна, що впевнена в сóбі,
І та, що такою здається.
Кожна.
'2022


Вода
Будь як вода
Лийся як вода
І змінюй форму під сосуд
Та не міняй при цьому суть.
—
Чому я злюсь?
Бо більше не радію
Бо все пішло не так
Бо ігнорую мрію.
—
То шо з нами буде далі?
Вчимося крутити педалі
***


Герой
Герой із тисячі облич
Чомусь завжди десь такий самий
Долає втрати, смуток, біль
І з друзями іде до слави
Герой із тисячей імен
Що має битись з ворогами
За стінами чи у собі
З тими, що лѝшились від мами.
Та чи потрібні нам вони?
Хіба їх довше пам'ятають?
Їх імена носять зірки
Герої не вмирають.
'2022
* натхнення книга "Тисячоликий герой"/ "The Hero with a Thousand Faces" Book by Joseph Campbell
***


Все не може бути брехнею
Все не може бути брехнею
Все і правдою бути не може
Я всією душею за неї
Та хіба це їй допоможе.
Все почуте ділити навпіл
Все, що бачиш, не вірить наосліп
Все, що сталось, вже є на мапі
Все, що станеться, не ср✴ка, а досвід.
'2022
***
Розвиваючи впевненість
З розумних сочиться зверхність
В спортзалі пітніють для об’єму
А я розвиваю впевненість,
Щоб бачити все по-своєму.
© Поетея
13.01.2022